Чому абрикос цвіте марно: один весняний день, що вбиває 90% майбутнього врожаю

Весною здається, що в саду сталося диво: гілки абрикосів покриваються хмарами біло-рожевих квітів, пахне медом та сонцем.

Садівники вже мріють про цебрах солодких плодів, але за кілька місяців — тиша. Ні врожаю, ні пояснень. Тільки оманлива пам'ять про розкішне цвітіння.

То в чому ж справа? Чому абрикос цвіте, але не плодоносить?

Головний ворог цього південного красеня – весняні заморозки. Однієї холодної ночі достатньо, щоб знищити до 90% зав'язей. Причому часто загибель відбувається непомітно: квітка зовні здається живою, а всередині маточка і тичинки вже мертві.

Абрикос зацвітає одним із перших — наприкінці березня чи на початку квітня, коли сонце вже гріє, але погода все ще грає в рулетку. Навіть короткочасне зниження температури до –2°C може бути смертельним. Особливо, якщо мороз вдарив у момент повного розкриття квітки — саме тоді формується зав'язь.

Садівники не здаються: хтось намагається врятувати квіти димленням — розводять багаття поряд із деревами, щоб огорнути їх захисним теплом. Інші обприскують крону водою: на квітках утворюється крижана кірка, яка, як не дивно, зберігає внутрішню температуру та захищає зав'язі. Але обидва методи потребують точності. Помились із моментом — і праці підуть прахом.

Іноді причина зовсім не в погоді. Деякі сорти абрикоса самобезплідні і не дадуть урожаю без сусідів-запилювачів. Цвітіння буде розкішним, але марним: комахам просто нікуди нести пилок.

Є й інші вороги: моніліоз, клястероспоріоз, надмірні добрива та навіть невдала обрізка. Все це здатне відбити у дерева полювання плодоносити.

Але найчастіше все вирішує один день. Один морозний світанок у квітні — і весь майбутній урожай зникає, навіть якщо весна здається лагідною.

Читайте також:

Чому городники масово саджають помідори в шкарпетки: божевільний лайфхак, який реально подвоює врожай.

Головна помилка городників: чому слимаків треба ловити не вночі, а при світлі дня.